Мовленнєвий розвиток дитини під час другого та третього років життя
Під час другого року життя малюком удосконалюється розуміння мовлення дорослих та формується її власне. Зростаюча особистість активно його опановує: відбувається перехід до ширших і точних узагальнень.
У 12 місяців у малюка вже повинні з’явитися перші слова. Цікавим є те, що у хлопчиків та дівчаток наявні певні відмінності у темпах розвитку мовлення. Існують дослідження, які вказують на те, що у дівчаток слова з’являються на 8-9 місяці, а у хлопчиків на 11-12 місяці життя.
Перші слова характеризуються тим, що одним і тим ж словом дитина може висловити звертання, вказівку, прохання або скаргу. Перші слова зазвичай складаються з двох однакових складів (наприклад ма-ма). Звуковимова слів є дещо спотвореною, особливо, коли словниковий запас дитини швидко зростає. Це ще пояснюється й тим, що більшість звуків ще не є сформованими і діти замінюють їх тими, які вже наявні у мовленні або ж пропускають їх. Даний процес цілком нормальний, адже звуки формуються відповідно до певних вікових категорій.
Мовленнєва активність малюка цього віку ситуативна і тісно пов’язана з діяльністю, яку він робить, а також залежить від емоцій дорослого у спілкуванні, адже у віці 1 р. – 1 р. 2 міс. наслідує міміку дорослого. Вимовляння слів супроводжується жестами та мімікою.
У віці 1 р. 3 міс. – 1 р. 6 м. діти використовують жести та вокалізацію для привертання уваги, вказування на предмети та прохання. З’являються осмислені слова, які тривалий час чергуються з лепетанням.
У віці 1 р. 2 міс. – 1 р. 5 м. діти показують принаймні три частини тіла (ніс, рот, руки або ноги). У віці 1 р. 3 міс. – 1 р. 7 м. починають розуміти просто інструкції (наприклад «піди в кімнату і принеси мені…»).
Швидкість наповнення словника носить індивідуальний характер. Особливо швидко він поповнюється в останні місяці другого року життя. Також наприкінці другого року життя дитина починає використовувати елементарні фрази, які зазвичай складаються з двох-трьох слів (наприклад «мамо, дай», «тато, йди»). Для фраз цього періоду характерним є те, що вони вимовляються у стверджувальній формі, а основне слово вимовляється першим. У цьому віці діти починають розмовляти з іграшками, домашніми тваринами. Наприкінці другого року життя мовлення стає основним засобом спілкування з навколишнім світом, витісняючи жести та міміку. У віці 1 р. 10 міс. – 2 р. діти починають розуміти короткі оповідання дорослого про події, які були в житті дитини.
Якщо до 2,5 років елементарне фразове мовлення не сформоване, то вважається, що темп мовленнєвого розвитку дитини відстає від норми і у такому випадку необхідно звернутися до логопеда.
Наприкінці 2 року життя дитина називає себе по імені, але не «я». Дитина вимушено звертає увагу на інших дітей – найчастіше, коли хоче взаємодіяти з ними. При чому у даному віці діти грають окремо, самі по собі.
На третьому році життя різко посилюється потреба дитини у спілкуванні. У цей час різко зростає обсяг загальновживаних слів, а також здатність до словотворення, коли з наявного у словнику дитини слова, вона може утворити інше. Відбувається формування вміння вірно пов’язувати слова у реченні. На третьому році життя дитина переходить від елементарних фраз до складних з використанням різних відмінків, однини і множини тощо. Збільшується кількість прикметників.
Під час третього року життя діти ненадовго приєднуються до гри один з одним. Починають розуміти ознаки статі та наполягають на самостійності.
Наприкінці третього року життя дитина все ще погано керує своїм голосом, з труднощами змінює його гучність і силу.
Наприкінці третього року життя словниковий запис дитини складається з близько 100 слів. Вона вірно використовує множину, минулий час, задає багато запитань для продовження розмови. У мовленні використовується займенник «я».
Comments